Розмова/Conversation - поезія

(Тrans. from Ukrainian)
It’s you? I haven’t gone to bed yet, no.
Please, do come in. Forgive for all this mess…
The flowers, look, they’re falling off your dress -
All white upon the floor like heaps of snow.

Am I mistaken? It’s a different dress? Don’t tell.
Again I fantasize, and still in vain.
I see you’re trembling, are you feeling well?
Yes, I was also bothered by the rain…

You’re just out of the theater? Saw a play?
Then bought a book of dog breeds? Very cool.
How am I? Like a cedar, I must say -
Rooted in his ideals like a fool.

Why hurry? Ah, the time is pressing on.
Yes, in this life we all are silly sheep.
My wife won’t find a trace of you; no, none
But flowers, when she wakes up from her sleep.


*

Це ти прийшла? Я, власне, ще не ліг.
Заходь, будь ласка. Вибач за безладдя…
Вже опадають квіти з твого плаття -
Біліють на долівці, наче сніг.

Я помилився? Інша сукня? Що ж,
Знову фантазую, тільки недоречно.
Ти вся тремтиш? Надворі падав дощ?
Ах, як же з його боку це неґречно…

Була в театрі? Слухала концерт?
Купила книжку про собак? Чудово.
Як я живу? Немов ліванський кедр,
Корінням вріс у скам'яніле слово.

Ти поспішаєш? Підганяє час.
Так, ми усі в житті цім, наче вівці…
Дружина спить. Вона не чула нас.
Хіба що зрадять квіти на долівці.

Author: Vasyl Tereshchuk/Василь Терещук
Джерело