Сучасна наука вважає смерть ілюзією

Сучасна наука доходить висновку, що життя і смерть людини - це зовсім не те, в чому людина впевнена. Це не вкладається в рамки банального людського уявлення про речі і відноситься не до "об'єктивних феноменів", а до суб'єктивних уявлень людини - її психологічних штампів.

"Життя - це пригода, яка перевершує наше звичайне лінійне мислення! Вона має нелінійну розмірність, подібно, як багаторічний квітка, яка повертається, щоб цвісти в мультивсесвіті. Іншими словами - смерть - лише психологічна омана, прищепленв людині помилковими "знаннями" про світ, повідомляє Реальна Психологія.

Сучасна людина вихована в традиціях "вульгарного матеріалізму". Однобокість науково-філософської думки "традиційної європейської школи" і успіхи впровадження технологій "законсервували" переконання людини в тому, що «світ має об'єктивне існування, незалежне від спостерігача». Однак, найсучасніші дослідження "незгодних з наукою" і їхні експерименти доводять, що насправді, "все є з точністю до навпаки". Класичний погляд, ніби "Наше життя - всього лише активне буття углеродосодержащих молекул, яке закінчується той момент, коли біологічне тіло приходить в непридатність", вже не є заможною.


Примітивно дивлячись на речі, ми віримо в смерть, тому що:
нас привчили асоціювати себе тільки з біологічним тілом, смерть цього самого біологічного тіла ми можемо бачити і сприймаємо її буквально.І все ж, сучасна наукова думка, і зокрема - биоцентризм (ідеологія, а також етична і наукова концепція, що ставлять живу природу в центр світобудови), говорить про те, що т.зв. смерть не може бути остаточним подією, як ми думаємо. І один з аргументів тут - якщо додати життя і свідомість в рівняння, то можна пояснити багато з найбільших загадок науки. Приміром, стає зрозуміло, що простір, час і властивості матерії безпосередньо залежать від спостерігача! Більш того, стає очевидним факт "ідеальної відповідності (розумної підігнанності)", законів і констант Всесвіту під існування життя.

Необхідно зрозуміти, що весь всесвіт, як він є, є такою лише в нашій свідомості. В якості банальних прикладів, можна сказати про те, що ми бачимо блакитне небо лише тому, що певні клітини нашого мозку налаштовані на "блакитне сприйняття неба". І ніщо не заважає змінити їх так, щоб небо виглядало зеленим або помаранчевим.
Не менш умовні і поняття "світло-темно", або "тепло-холодно". Якщо вам здається, що зараз жарко і волого, але для тропічної жаби ця погода здається холодною і сухою. Вся ця логіка застосовна практично до всього.

Тут головне, що слід зрозуміти: Все те, що ви бачите, не може бути присутнім без вашої свідомості. І це примітивні приклади, які говорять про набагато більшу!

За великим рахунком наївно навіть думати, що людина бачить очима, що її органи чуття є чимось на зразок порталів в об'єктивний світ. Все, що людина відчуває і відчуває в той чи інший момент (включаючи відчуття власного тіла) - це вихор інформації, що проноситься в його думці. Згідно, як квантовій фізиці, так і біоцентризму, простір і час не є жорстко заданими, інертними об'єктами, як ми думаємо. Простір і час є просто інструментами для розміщення всього.

Розглянемо знаменитий експеримент Томаса Юнга, який став експериментальним доказом хвильової теорії світла. При спостереженні проходження частинок через дві щілини в бар'єрі, кожна частка поводиться як корпускула і проходить або через одну щілину, або через іншу. Але за відсутності спостерігача, частка вже діє як хвиля і може пройти через обидві щілини одночасно. Тобто, частка змінює свою поведінку залежно від того, дивіться ви на неї чи ні! Як так? Все просто: т.зв. «Об'єктивна реальність» - це не статика, а динамічний процес, який включає в себе вашу свідомість!

До того ж висновку можна прийти і через знаменитий Принцип невизначеності Гейзенберга. Якщо т.зв. «Об'єктивний світ» реально існує, то ми повинні бути в змозі хоча б виміряти властивості будь-яких хаотично рухомих в ньому частинок. Однак ми не можемо зробити навіть цього. Хоча б тому, що весь досвід фізики показує, що точні положення і імпульс частинки не можуть бути відомі в один і той же час. Іншими словами, для частинки має значення факт того, що ви в той чи інший момент раптом вирішили зайнятися вимірами!

Тому сьогодні і фізика, і биоцентризм говорять про те, що "Смерть не існує у позачасовому, позапросторовому світі. Безсмертя означає нескінченне існування в часі, але знаходиться поза часом взагалі!"

Ще один цікавий факт спростовує правильність прищепленого нам з дитинства "лінійного способу мислення про час". У ході експерименту, проведеного в 2002 році, вчені показали, що одні фотони як би "заздалегідь знають", що інші фотони на іншому кінці Галактики будуть робити в майбутньому. Вченими була перевірений зв'язок між парами фотонів. Ось як це було описано у звіті: "Експериментатори переривали рух одного фотона, і він повинен був вирішити, чи стане він вільний або часткою.

Дослідники збільшували відстань, яку потрібно іншому фотону, щоб дістатися до свого детектора. При цьому вони могли помістити на його шляху поляризатор, щоб запобігти його перетворення в частинку. Якимось чином перша частинка дізнавалася, що дослідник збирається зробити, до того, як це відбувалося, на відстані, миттєво, так немов би не було ні простору, ні часу між ними. Вона вирішувала не ставати часткою навіть до того, як її близнюк зустрічав поляризатор". Все це ще раз підтверджує, що наш розум і його знання - це єдина умова, яку визначає, як поведуть себе частинки. Тобто Світ підкоряється" Ефекту залежності від спостерігача ! "

Опоненти біоцентризму стверджують, що таке явище обмежено мікросвітом. Але, згідно сучасній науковій парадигмі, твердження про існування одного набору фізичних законів для дрібних об'єктів, і іншого - для решти всесвіту (включаючи нас) не має жодної підстави! Так в 2005 році в журналі Nature була опублікована робота, що описує, як кристали KHC03 продемонстрували ефект "заплутаність", будучи півдюйма висотою - тобто, квантова поведінка проявляється у звичайному світі людського масштабу.

Сьогодні одним з основних аспектів квантової фізики є те, що спостереження абсолютно не можуть бути передбачені. Замість цього говориться про "ряд можливих спостережень", що мають різні ймовірності. І це - одне з головних пояснень об'єктивності теорії "багатьох світів", яка стверджує, що кожне з можливих спостережень відповідає окремій всесвіту в конгломераті мультивсесвіту.

Іншими словами, все, що теоретично могло статися, в якійсь частині всесвіту - реалізується. І всі можливі всесвіти існують одночасно, незалежно від того, що відбувається в будь-якій з них. Тому й смерть людини не існує в якомусь реальному сенсі в цих сценаріях, а відноситься лише до його психічного сприйняття (переконання).

У зв'язку з усім цим, Ральф Уолдо Емерсон констатує: "Вплив почуттів у більшості людей здолало розум до такої міри, що стіни простору і часу стали здаватися твердими, реальними і непереборними, і говорити про них легковажно є в світі ознакою божевілля".

Плюс до теми

:
Сучасна наука вважає смерть ілюзією Сучасна наука вважає смерть ілюзією Reviewed by Vasyl Markovych on 2/01/2015 09:52:00 пп Rating: 5

Немає коментарів:

Коментувати

На платформі Blogger.